- дренчати
- -чу́, -чи́ш, недок., розм.Те саме, що деренчати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дренчати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
деренчати — (видавати / утворювати уривчасті, найчастіше дзвінкі звуки перев. під час трясіння, тремтіння тощо), де[и]рчати, деркота[і]ти, деренькота[і]ти, дренчати, джерґота[і]ти, джеркота[і]ти Пор. бряжчати, дзвеніти 1) … Словник синонімів української мови